Summary: Рибалка рибалку бачить здалеку, навіть не генетичному рівні, або ж протилежності притягуються. Дослідження пропонує потенційний підхід до тонких генетичних впливів, які можуть впливати на стосунки між людьми, а це в свою чергу на подальший життєвий вибір. Один ген, що може об’єднувати друзів, наприклад, може бути пов'язаний з ризиком алкоголізму.«Ми живемо в морі генів», говорить провідний автор дослідження Джеймс Фаулер, професор медичної генетики та політичних наук в Каліфорнійському університеті, Сан-Дієго. «Те, що відбувається з нами, може залежати не лише від наших генів, а й від генів наших друзів».В дослідженні, яке було опубліковано в «Записках Національної академії наук», використовували дві великі бази даних: дані «Національного дослідження здоров’я підлітків» та дані «Серцевих досліджень Фремінгема». За даними дослідження, існує взаємозв’язок між двома певними генами та ймовірність осіб, з однаковим набором даних, бути друзями. Дослідники проконтролювали і інші фактори, наприклад, проживання в одному районі теж можна вважати зв’язком між друзями.Перший ген, DRD2, бере участь у виробленні допаміну, і за словами дослідників, люди, з варіантом генів, схильного до алкоголізму, можуть стати друзями. Ті, в кого цей варіант перевищує 10%, можуть мати більше друзів. Так як більшість людей в базах даних не були старшими 14 років на той час, то це применшує правдивість дослідження, бо ці люди не могли зустрітися в барі.Хоча DRD2 став предметом суперечок через його потенційний зв’язок з імпульсивністю та ризиком СДУГ, дані про алкоголізм репліцируються.Асоціація має сенс, каже Фаулер, оскільки «я імпульсивна, то мої друзі можуть бути більш імпульсивні» - це правда. Існує і інший спосіб впливу такого гену на дружбу. Імпульсивних людей може оточувати один і той самий тип середовища, наприклад, парки розваг, де люди можуть знаходити собі друзів. Не дивно, що старшокласник, який пробиває пиво на стоянці, а вихідні проводить на гонках, не може подружитися з однолітком, який проводить свій вільний час граючи в шахи.Разом з тим, автор зазначає, що зв'язок DRD2 з алкоголізмом не такий простий. «Можливий зворотній ефект. Нам відомо, що цей ген має зв'язок з алкоголізмом. Отже, якщо в вас є такий ген, ймовірно, що він є у ваших друзів. А ви не лише маєте підозру до такої поведінки, ви, швидше за все, оточені людьми такої поведінки».Цікаво, що інший ген, який кодує білок, який в свою чергу впливає на метаболізм їжі та ліків, і який також пов'язаний з відкритістю до нового досвіду, має протилежну дію. Людям, з таким геном, подобаються люди, яким вони не подобаються. Тобто, якщо у вас такий варіант гену, вам важко подружитися з відкритими до дружби людьми.«Це не той випадок, коли ви та ваші друзі з одного оточення», каже Фоулер. «Цим генам притаманно вибирати друзів будь-яких генотипів».Хоча ідея генетичних факторів, що сприяють вибору друзів, може здаватися дивною, з еволюційної точки зору вона має сенс. Попередні дослідження показують, що люди, вибираючи інших для спілкування, звертають увагу на тих, чиї версії генів імунної системи дещо відрізняються від їхніх. Це допомогло б запобігти кровозмішенню та збільшити шанси не те, що потомки будуть мати імунну систему, краще оснащену проти боротьби з різними хворобами.«Це може стати першим кроком на шляху до розуміння людської «хімії», тобто того, що ви відчуваєте до тих, чи інших людей (це почуття появляється відразу)», каже Фаулер, і зазначає, що це може впливати і на романтичні знайомства, і на дружбу. «Ми можемо обирати друзів не тільки через їхні соціальні ознаки, які ми свідомо помічаємо, а через біологічні, навіть генетичні ознаки, які ми помічаємо несвідомо». В свою чергу, наші друзі можуть впливати на наших потенційних партнерів.Міша Енґріст, доцент Інституту генної науки та політики Дюка, який не був залучений до аналізу, каже, що дослідження «цікаве, але я б хотів побачити незалежну відповідь».Він вважає,
